Анотація
Середовище включає освітні, наукові та професійні компоненти, які разом сприяють розвитку знань, креативності та професійному саморозвитку майбутніх докторів філософії. Різноманіття тлумачень середовищ у вищій освіті відображає зусилля щодо створення оптимальних умов, які сприяють розкриттю креативного потенціалу студентів та їх особистісному зростанню. Об’єктом статті є культура академічної доброчесності майбутніх докторів філософії, а предметом – середовищний компонент системи формування культури академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії. Мета статті – характеристика середовищного компонента системи формування культури академічної доброчесності для докторів філософії. Концепція професійно орієнтованого освітньо-наукового середовища для аспірантів інтегрує академічні, етичні та ціннісні компоненти для підтримки їхнього розвитку. Це середовище повинно еволюціонувати через чотири етапи: підготовчий, інтегративний, інтерактивний та продуктивний, кожен з яких спрямований на розвиток професійних компетентностей та академічної доброчесності. Підготовчий етап, що управляється працівниками університету, закладає основу для академічної підготовки, включаючи формування документів, планування ресурсів та аналіз ризиків. Ключовими компонентами цього етапу є кваліфікований кадровий склад, навчання з питань етики та забезпечення доступу до освітньої інфраструктури. Інтегративний етап починається з першого року аспірантури, коли аспіранти занурюються в академічне середовище, адаптуючись до нових викликів і узгоджуючи свої особисті цінності з системою. Цей етап сприяє етичному зростанню через професійні дисципліни, етику досліджень та позакласну діяльність, спрямовані на формування етичної поведінки та самореалізації. Активна участь у культурних, соціальних та гуманітарних ініціативах підвищує їхній творчий потенціал та розуміння професійних цінностей. Співпрацюючи з досвідченими викладачами та дослідниками, аспіранти зміцнюють свою академічну доброчесність і лідерські навички, вносячи свій внесок у дослідницькі інновації та суспільні проблеми. Це динамічне середовище сприяє всебічному розвитку майбутніх науковців, забезпечуючи їхню етичність та гармонійність. Заключний продуктивний етап відбувається на третьому та четвертому курсах аспірантури, зосереджуючи увагу на вдосконаленні професійних навичок через освітню, наукову та позакласну діяльність. Аспіранти активно займаються викладанням, дослідженнями та академічними проектами, поглиблюючи свої знання та вносячи свій внесок в академічне середовище. Вони інтерналізують ключові етичні принципи, такі як чесність, відповідальність та професіоналізм, застосовуючи їх у своїй академічній та професійній діяльності. До кінця своєї підготовки майбутні доктора філософії укріплюють свої особисті та професійні цінності, узгоджуючи їх з універсальними принципами та генеруючи власні значення у своїй сфері.
Посилання
Білоус О. В., Самойленко П. В., Проєктування індивідуальної освітньої траєкторії студента у ході педагогічної практики. Актуальні питання природничо-математичної освіти. Вип. 1(15). 2020. С. 83–91.
Братко М. Структура освітнього середовища вищого навчального закладу. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер. : Педагогічні науки. 2015. Вип. 135. С. 67.
Бурак В. Г. Професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи: дефінітивний аналіз. Педагогічний альманах : збірник наукових праць. Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2020. Випуск 46. С. 124–131.
Волківська Д. А. Суб’єктний підхід до структури університетського середовища. Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки : матеріали VI щорічної Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ. 2016. С. 10.
Ігнатович О. М., Татаурова-Осика Г. П., Шевенко А. М. Психологія професійної діагностики та професійного консультування : практичний посібник. Кропивницький. : Імекс-ЛТД, 2021. 131c.
Лобода О.Є. Феномен «освітнє середовище» з позицій сучасних підходів його осмислення. Освітній портал Класичного приватного університету. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя. 2021 р., № 77, Т. 2. C. 19. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2021/77/part_2/5.pdf
МР ЗВО ПП АкДч Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/622/62228/recomendatsii.pdf
Новгородський Р. Г., Махоткіна Л. Б. Вивчення стану інтеграції студентської молоді в освітнє середовище закладу вищої освіти. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2019. № 3. С. 66–74
Рябченко В. Університетське середовище та його вплив на розвиток особистості студента: актуалізація проблеми з позиції світоглядно-компетентнісного підходу. Університети і лідерство. 2018. № 2. С. 72–116.
Свердан М.М., Свердан М.Р. Основи наукових досліджень : навчальний посібник. Чернівці : Рута, 2006. 352 c.
Тодорова І. Психологічні чинники толерантності студентів до академічної недоброчесності. Психологія і особистість. 2019. № 2. С. 116.
Федій О. Філософські підходи до осмислення категорії середовище. Філософські обрії. Соціальна філософія. Філософія науки. 2016. № 36. С. 88–97.
Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. К. : ВД “Слово”, 2003. 240 c.
Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науководослідницької діяльності : підручник. 5-те вид., стер. К. : Знання, 2006. 307c.
Шишкіна Є. К., Носирєв О. О. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. Х. : Вид-во «Діса плюс». 2014. 200 c.
Kuzmenko A., Biriukova D., Tiahlo N., Tiahlo L. Means of forming a Culture of academic integrity of postgraduate students: experience of Ukraine and the European Union. Journal of curriculum and teaching. Vol. 13, № 3, Special issue. 2024. Sciedu Press. P. 136–146 (Scopus)