УДОСКОНАЛЕННЯ ШЛЯХІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
PDF

Ключові слова

дистанційне навчання, дидактичний прийом, принципи та форми дистанційної освіти, дидактичні засоби, критерії ефективності, ментальні карти. distance learning, didactic reception, principles and forms of distance education, didactic means, criteria of efficiency, mental maps.

Як цитувати

ХОРОЛЬСЬКИЙ, А. О., МАМАЙКІН, О. Р., ПОЧЕПОВ, В. М., МЕДЯНИК, В. Ю., & ЛАПКО, В. В. (2022). УДОСКОНАЛЕННЯ ШЛЯХІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (1), 70-83. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.1.11

Анотація

В роботі проведено дослідження дидактичних прийомів дистанційного навчання, принципів та форм організації освітнього процесу, а також сформовано критерії ефективності, дидактичні засоби організації дистанційного навчання. За результатами порівняння дидактичних засобів та критеріїв ефективності дистанційної освіти для різних моделей організації дистанційної освіти пропонується застосувати модель дистанційної освіти на базі одного університету при якій поєднується очна та дистанційна форма навчання. В запропонованій роботі пропонується комплексе застосування дидактичних засобів дистанційного навчання, що передбачає застосування пакетів прикладних програм для проведення лабораторних робіт, практикумів; застосування соціальних мереж та засобів комунікацій для аудіо-, візуального викладання матеріалів; застосування технології ментальних карт для контролю якості засвоєння знань. В роботі запропоновано основні критерії оцінки ефективності дистанційного навчання, які можуть бути виражені у вигляді критерію ефективності, який враховує якість засвоєння матеріалу та вартість на підготовку фахівців. Запропоновано, що цей критерій повинен бути векторним, що дозволить в подальшому його використовувати в разі покращення якості надання освітніх послуг методами дистанційного навчання. Виходячи з рекомендацій теорії «Дослідження операцій» ефективність дистанційної освіти в такій складній людино-машинній системі, як система дистанційної освіти доцільно оцінювати векторним показником, що включає два показники: Q – якість і V – вартість дистанційної освіти: E = (Q, V). Тоді, всі можливі варіанти оцінки ефективності дистанційного навчання Е будуть зображуватися у вигляді точки, що відображається у двовимірній системі координат Q і V. Це дозволить наочно переглянути можливі варіанти та вибрати раціональний, використовуючи математичні методи дослідження операцій та системного аналізу. Новизна полягає в удосконаленні процесу контролю знань та стимулювання творчих здібностей, а також забезпеченні технологічної компетентності на основі впровадження ресурсно-орієнтованого підходу на базі застосування технології ментальних карт. Практична цінність очікуваних результатів – розвиток нормативно-правової бази університету, щодо імплементації «Положення про дистанційне навчання», удосконалення системи моніторингу знань, формування компетенцій у відповідності до соціального замовлення. Запропоновано використовувати практику ментальних карт під час викладення дисциплін у студентів технічних спеціальностей. Було розглянуто основну сферу та описано аспекти практичного застосування вказаного інструменту під час вивчення дисципліни «Управління проектами». Доведено ефективність застосування технології створення ментальних карт у навчальній та науково-дослідній діяльності студентів при організації дистанційного навчання.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.1.11
PDF

Посилання

Соломаха К. В., Гаркавий С. І. Проблеми та перспективи дистанційної освіти в Україні. Довкілля та здоров’я. 2020. Вип. 3 (96). С. 60–64.

Стрельніков В. Ю. Теоретичні основи побудови концепції дидактичної системи підготовки майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності до міжкультурної комунікації. Імідж сучасного педагога. 2016. Вип. 5. С. 13–15.

Хуторской А. В., Полат Е. С. Проблемы и перспективы дистанционного образования в средней образовательной школе. Эйдос. 2021. Вип. 1. С. 8–18.

Arthur-Nyarko E., Agyei D. D., Armah J. K. Digitizing distance learning materials: Measuring students’ readiness and intended challenges. Education and Information Technologies. 2020. Vol. 25 (4). Рp. 2987–3002.

Griffiths B. A Faculty’s Approach to Distance Learning Standardization. Teaching and Learning in Nursing. 2016. Vol. 11 (4). Рp. 157–162. 6. Kastornova V. A., Gerova N. V. Analysis of the use of digital technologies in the activities of educational organizations in the conditions of distance learning (from the experience of France). In SHS Web of Conferences. 2021. (Vol. 101, p. 03011). EDP Sciences.

Kilinc B., Yazici B., Gunsoy B., Gunsoy G. Perceptions and opinions of graduates about the effects of open and distance learning in turkey. Turkish Online Journal of Distance Education. 2020. Vol. 21 (1). Рp. 121–132.

Nae N. Online learning during the pandemic: Where does Japan stand? Euromentor Journal. 2020. Vol. 11 (2). Рp. 7–24.

Peters O. Distance teaching and industrial production A comparative interpretation in outline. In Distance education: International perspectives. 2020. Рp. 95–113.

Schneider S. L., Council M. L. Distance learning in the era of COVID-19. Archives of dermatological research. 2021. Vol. 313 (5). Рp. 389–390.

Sila I. Examining the effects of contextual factors on TQM and performance through the lens of organizational theories: An empirical study. Journal of Operations management. 2007. Vol. 25 (1). Рp. 83–109.

Tomasik M. J., Helbling L. A., Moser U. Educational gains of in-person vs. distance learning in primary and secondary schools: A natural experiment during the COVID-19 pandemic school closures in Switzerland. International Journal of Psychology. 2021. Vol. 56 (4). Рp. 566–576.

Wotto M. The future high education distance learning in Canada, the United States, and France: Insights from before COVID-19 secondary data analysis. Journal of Educational Technology Systems. 2020. Vol. 49 (2). Рp. 262–281.