ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗА УМОВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
PDF

Ключові слова

дискурс, дискурсивна компетентність, дискурсивні вміння, змішане навчання, принципи, етапи змішаного навчання discourse, discursive competence, discursive skills, blended learning, principles, stages of blended learning

Як цитувати

ГОРОБЧЕНКО, Н. В. (2021). ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗА УМОВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», 2(3), 172-178. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.26

Анотація

Динамічний розвиток інформаційного суспільства, інформаційно-комунікаційних технологій висуває нові вимоги до освітньої підготовки майбутніх абітурієнтів. Майбутні фахівці повинні бути здатними вільно, активно та креативно мислити, самостійно генерувати та використовувати нові ідеї та технології, моделювати свою освіт- ню траєкторію, безперервно розвиватися. У центрі уваги сучасної школи є організація та впровадження дистан- ційного навчання, що дозволяє створити віртуальне освітнє середовище для кожного школяра й використовувати інноваційні методи навчання із застосовуванням комп’ютерних технологій. Здійснено аналіз законодавчих і наукових джерел стосовно вимог XXI століття за умов НУШ. Сам процес навчання іноземної мови має бути спрямований на розвиток особистості школяра, котрий здатний і бажає брати участь у міжкультурній комунікації та може самостійно вдосконалюватися у майбутній діяльності. Зазначимо, що вимоги НУШ визначають необхідність оволодіння комунікативною компетентністю старшокласників, одним із найважливіших компонентів якої є дискурсивний аспект, який передбачає наявність в учня вмінь орієнтуватися у ситуації спілкування, сприймати, розуміти, відтворювати та створювати власний дискурс відповідно до стиліс- тичних правил; об’єднувати окремі речення у зв’язні усні уривки дискурсу з використанням різних семантичних і синтаксичних засобів когезії; аналізувати ситуацію спілкування та її складники; брати до уваги контекст кому- нікативної взаємодії; проектувати спілкування, при цьому визначаючи модель побудови дискурсу та підбираю- чи мовні засоби для її реалізації; інтерпретувати дискурс відповідно до комунікативної ситуації [Kravets 2017]; структурувати дискурс за особливостями функціонального стилю та жанрової форми; контролювати та регулюва- ти загальну модальність дискурсу; виокремлювати лінгвістичні й екстралінгвістичні параметри дискурсу; виявля- ти й усвідомлювати зв’язок між мовними засобами та екстралінгвістичними аспектами мови. Змішана форма навчання у вивченні іноземної мови є цілісним навчальним процесом, що складається з двох частин пізнавальної діяльності учнів – живого навчання під керівництвом вчителя та дистанційного, з перева- жанням самостійних видів робіт. Поєднуючи кращі аспекти та переваги викладання в аудиторії та дистанційного навчання, модель змішаного навчання дозволяє реалізувати принципи наочності, адаптивності та зручності робо- ти у великих групах. За грамотного розподілу методичних ресурсів результатом стає високий рівень володіння учнів іноземною мовою, зокрема дискурсивною компетентністю старшокласників.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.26
PDF

Посилання

Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / за заг. ред. С. Ю. Ніколаєвої. Київ : Ленвіт, 2013. 590 с.

Буднік А. О. Формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02. Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2010. 258 с.

Гонтаренко І. С. Застосування методу проектів із майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Ялта, 2013. С. 198–203.

Горобченко Н. В. Сучасні тенденції формування дискурсивної культури старшокласників. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реаліїї та перспективи. Вип. 79. 2021. С. 100–103.

Горобченко Н. В. Сучасні вимоги до оновленої української школи. Педагогічні науки. Вип. 81 (3). 2018. С. 110–114.

Гриценко О. І. Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування. Київ : Інститут культурології національної Академії мистецтв України, 2019. 258 с.

Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V–IX класи / керівн. автор. кол. С. Ю. Ніколаєва. Київ : Ленвіт, 1998. 32 с.

Конспект лекцій з дисципліни «Методика навчання іноземних мов»: для студентів 5 курсу ф-ту «Референт-перекладач» / за заг. ред. І. Ю. Гусленко. Харків : Вид-во НУА, 2018. 64 с.

Минина А. А. Модель смешанного обучения иностранным языкам: преимущества и недостатки. 2016. URL: http://www.nop- dipo.ru/ru/node/473.

Мучник Н. В. Навчальна дискусія – ефективний метод оволодіння іноземною мовою. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя засобами інноваційних освітніх технологій. № 3. 2006. С. 104–105.

Ніколаєва С. Ю Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. вид. Київ : Ленвіт, 2003. 273 с.

Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / О. Б. Бігич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ін. ; за заг. ред. С. Ю. Ніколаєвої. Київ : Ленвіт, 2013. 590 с.

Моісєєва Н. О. Особливості перекладу неологізмів у текстах німецькомовного політичного дискурсу. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. 2014. Кн. 3. С. 114–118.

The Oxford English Dictionary. Second edition. Band 2. Clarendon Press Oxford, 1989. 1200 p.

Kravets O., Svyrydenko І. The use of educational information design technology in the course of foreign language distance learning at non-philological faculties. Information Technologies and Learning Tools. Т. 60, Вип. 4. 2017. С. 195–204.