МОВНОКОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ: ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ

Анотація

У статті визначено особливості сучасного наукового дискурсу, який розкриває актуальну різноаспектну проблемно-тематичну специфіку дослідження мовнокомунікативної компетентності студентів вищих медичних закладів освіти. Проаналізовано особливості науково-дослідницьких інтересів викладачів-мовознавців, які беруть участь у підготовці майбутніх спеціалістів сфери охорони здоров’я. Відзначено, що для дослідження використано низку методів, зокрема прес-кліпінгу, бібліографічний, описовий, аналізу й синтезу, що дозволило отримати нову наукову інформацію про тематику сучасних досліджень, об’єднаних поняттям «мовнокомунікативна компетентність». Визначено основні проблемно-тематичні аспекти сучасного наукового дискурсу вказаної проблематики, за якими провадять дослідження мовознавці: формування мовнокомунікативних умінь майбутніх спеціалістів, мовнокомунікативна компетентність та її ефективність, культура професійного спілкування, специфіка комунікації медичних працівників з пацієнтами; мовнокомунікативні тактики спеціалістів, плекання успішної мовної особистості майбутнього медичного фахівця. Наголошено, що професійні вимоги і виклики сьогодення вимагають удосконалення освітнього процесу, покликаного покращувати наявні і формувати нові прийнятні моделі формування мовнокомунікативної компетентності майбутніх медиків. Доведено, що сучасний науковий дискурс мовознавців характеризується багатогранністю обговорюваної проблематики, а отже, сприяє розвитку цієї важливої сфери вивчення української мови за професійним спрямуванням. Відзначено, що здійснений аналіз наукового дискурсу вказаного напряму дозволяє акцентувати складні проблеми, які потребують нагального розгляду та покращання навчального процесу. Підкреслено, що отримані результати в перспективі можуть стати основою практичних рекомендацій мовознавцям для заповнення дослідницьких прогалин у царині удосконалення мовнокомунікативної компетенції студентів-медиків.