КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ПРЕЗИДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ У БАКАЛАВРСЬКИХ ПРОМОВАХ («BACCALAUREATE SPEECHES»)
PDF (English)

Ключові слова

дискурс-аналіз, риторичні стратегії, комунікаційні патерні, Baccalaureate Speeches, інтертекстуальність, заперечення, гумор discourse analysis, rhetorical strategies, communication patterns, Baccalaureate speeches, intertextuality, negation, humor

Як цитувати

МОЛОДЧА, Н. С. (2024). КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ПРЕЗИДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ У БАКАЛАВРСЬКИХ ПРОМОВАХ («BACCALAUREATE SPEECHES»). АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (4), 52-58. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.4.8

Анотація

Дослідження аналізує комунікаційні патерни та стратегії, які використовують президенти університетів у бакалаврських промовах (Baccalaureate speeches), адресованих випускникам Гарвардського та Єльського університетів у період з 2018 по 2023 роки. Епідейктичний жанр бакалаврських промов є важливою частиною традиції в американських університетах. Ці служби зазвичай міжконфесійні, включаючи музику, молитви, гімни та виступи релігійних лідерів. У дослідженні використовуються методи контент-аналізу та корпусного аналізу, зокрема інструменти Voyant tool. З’ясовано, що бакалаврські промови медитативного та надихаючого характеру містять ключові теми, такі як особиста трансформація, соціальна відповідальність, стійкість і прийняття невизначеності. Промови підкреслюють цінності як наполегливість, гнучкість і служіння суспільству, а також звертаються до сучасних культурних проблем, зокрема зниження соціальної взаємодії та самотності. Риторичні прийоми, такі як інтертекстуальність, заперечення, гумор, конструкції з запитаннями для аргументації (етос, логос, пафос), активно використовуються для залучення аудиторії. У промовах згадуються прецедентні власні назви, зокрема відомі випускники та викладачі Гарварду, впливові лідери у галузі громадянських прав, релігії, культури та цитати з їхніх праць чи звернень, а також ключові історичні та сучасні події. Академічні лідери часто використовують іронію, самоіронію, каламбури, сатиру та особисті анекдоти. Аналіз показує, що вони часто застосовують комбінацію різних прийомів у своїх промовах, що дозволяє їм ефективно досягати своїх цілей і підтримувати взаємодію з аудиторією. Бакалаврські промови акцентують увагу на інклюзивних, міжпоколіннєвих, міжконфесійних та міжкультурних аспектах університетів, позиціонуючи їх як основних рушіїв різноманіття, креативності та забезпечення почуття безпеки в їхніх спільнотах. Подальший аналіз може дослідити можливості перекладу бакалаврських промов у різних культурних контекстах, підкреслюючи їх роль у формуванні глобальних освітніх та лідерських спільнот. Виявлені риторичні стратегії також можуть покращити програми розвитку лідерства, допомагаючи лідерам орієнтуватися в складних глобальних викликах сьогодення.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.4.8
PDF (English)

Посилання

Корольова Є. О., Лисенко Є. В., Шевченко А. В., Молодча Н. С. Комунікативно-прагматичний потенціал патріотичних промов керівників Гарвардського університету. Концептуальные филологические исследования: коммуникативно-культурный аспект. Херсон: Издательский дом Гельветика, 2021. С. 54–57.

Allen, G. (2011). Intertextuality. New York: Routledge.

Bhatia, V. (1993). Analysing genre: Language use in professional settings. London: Longman.

Brandebury, A. R. (2015). Speaking to value: A content analysis of State of the University speeches (Doctoral dissertation, Indiana State University). ProQuest Dissertations Publishing.

Chikogu, R. N., & Akpere, G. E. (2019). The stylistic effects of ellipsis, rhetorical questions and exclamations in Odun Balogun’s short stories. ANSU Journal of Language and Literary Studies (AJLLS) Vol. 1 No. 5. p. 255–260.

Cipriano, S. (2019) Harvard 1642: America’s First Commencement. https://werehistory.org/harvard-1642-americas-first-commencement/

Duffy, G. (2008). Pragmatic analysis. In A. Klotz & D. Prakash (Eds.), Qualitative methods in international relations (pp. 115–129). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230584129_11

Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: The critical study of language. London, England: Pearson. Retrieved from https://www.felsemiotica.com/descargas/Fairclough-Norman-Critical-Discourse-Analysis.-The-Critical-Study-of-Language.pdf

Fairclough, N. (2005). Genres in political discourse. In Encyclopedia of language and linguistics (pp. 33). Oxford: Elsevier. Retrieved from https://werehistory.org/harvard-1642-americas-first-commencement/10. Hutcheon, L. (1995). A poetics of postmodernism. London: Routledge.

López-Ferrero, C., & Bach, C. (2016). Discourse analysis of statements of purpose: Connecting academic and professional genres. Discourse Studies, 18(3), 286–310. https://doi.org/10.1177/1461445616634553

McCawley, J.D. (1995). Jespersen’s 1917 monograph on negation, Word, 46:1, 29–39, DOI: 10.1080/00437956.1995.11435936

Molodcha, N. (2021). Administrative-academic discourse and its genre features (based on public speeches by leaders of leading American and British universities). In Modern approaches to methodology of linguistic and linguodidactic research (pp. 62–93). Kharkov. https://doi.org/10.5281/zenodo.5047832

Partch, J., & Kinnier, R. (2011). Values and messages conveyed in college commencement speeches. Current Psychology, 30(1), 81–92.

Searle, J. A., et al. (1976). Classification of illocutionary acts. Language in Society.

Vasko, R., Korolyova, A., & Tolcheieva, T. (2022). Precedent proper names and their intercultural transfer. ANSU Journal of Language and Literary Studies, 87. https://doi.org/10.35321/all87-06