ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ АНГЛОМОВНОЇ СУБМІСИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті досліджується субмісивний тип особистості з лінгвістичної точки зору. На основі англійської мови виокремлюються лексичні одиниці, фрази, речення, якими часто послуговується субмісивна особистість і в результаті творить характерний тип дискурсу. Проведено аналіз словникових дефініцій лексем, які наповнюють поняття субмісивність. Зроблено висновок, що остання позначає модель людської поведінки підпорядкування, підлеглості, покори, слухняності щодо іншої особи чи групи осіб. Лексико-семантичний аналіз англомовного дискурсу субмісивної особистості виявив широкий спектр мовних стратегій, спрямованих на пом’якшення власної позиції, уникнення конфліктів та відповідальності. Мовленнєві патерни, що використовуються субмісивними особами, відображають їхні глибокі внутрішні страхи перед негативною оцінкою, конфронтацією та соціальним відторгненням. Вибір лексики та граматичних конструкцій є результатом психологічного тиску та низьким рінем соціалізації, що формує схильність субмісивних особистостей до уникнення будь-яких ситуацій, що можуть бути загрозливими для їхнього соціального статусу чи емоційної безпеки. Було виявлено, що субмісивна особистість використовує специфічні мовні засоби, що дозволяють мінімізувати потенційні конфлікти. Підбір лексики відображає внутрішню тривогу і прагнення таких осіб уникати прямих конфронтацій та критики. Лексичні вирази підпорядкувального характеру вказують на спроби підтримувати соціальний мир і уникати негативної реакції з боку оточуючих. Широке використання пасивних конструкцій, модальних дієслів дозволяє приховати активну роль мовця, допомагає субмісивним особистостям знімати з себе відповідальність за висловлені думки чи вчинки. Такі стратегії є результатом глибокого внутрішнього психологічного тиску, який формує схильність субмісивних осіб до самоприниження й самообмеження у мовленнєвих взаємодіях. Це також свідчить про прагнення зменшити категоричність та акцент на власній думці, роблячи комунікацію м’якшою і менш конфліктною.