ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНІ ТА СИНТАКСИЧНІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ У ПЕСИМІСТИЧНИХ ВИСЛОВЛЕННЯХ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ПРОЗИ 20 СТОЛІТТЯ)

Анотація

У статті висвітлено стилістичні засоби і прийоми, які сприяють породженню песимістичного дискурсу в англомовній прозі ХХ століття. Метою дослідження є виявлення стилістичних засобів і прийомів, за допомогою яких автори художніх творів створюють песимістичну тональність оповіді. У дослідженні застосовано метод суцільної вибірки та контент-аналіз для забезпечення надійності та достовірності результатів. Контент-аналіз було здійснено за допомогою програмного забезпечення Tropes V8.4. У ході аналізу було визначено як прямі (лексичні одиниці, що позначають феномен песимізму), так і непрямі (контекстуальні маркери песимізму) індикатори песимістичного наративу. Встановлено, що песимістичні висловлення створюються авторами літературних творів на основі стилістичного контексту, який висвітлює внутрішній емоційний стан персонажа-песиміста, тобто його/її почуття, емоційні та поведінкові реакції. У ході дослідження виявлено лексико-синтаксичні (порівняння) та синтаксичні (риторичні запитання, інверсія, повтор, паралельні конструкції, перервані речення) стилістичні засоби, які автори літературних творів включають у песимістичні висловлення для відображення світосприйняття персонажа-песиміста, експлікуючи низку базових, суміжних та супутніх якісних ознак песимізму, що створює загальну емоційну напругу та посилює виразність оповіді. Визначено, що лексико-синтаксичні та синтаксичні стилістичні засоби в песимістичних висловленнях сприяють реалізації ситуативного песимізму, як продукту індивідуального досвіду, що відображає очікування негативного результату в конкретній ситуації та передбачає певні адаптивні дії. Проведене дослідження сприяє розвитку лінгвістичної семантики, комунікативної лінгвістики та дискурсології. Запропонована методологія вважається перспективною в рамках лінгвістичної семіотики та психолінгвістики.