Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Інтенційно-ситуативна зумовленість дискурсивного простору тексту завжди є пріоритетним об’єктом дослідження таких інтегративних дисциплін як прагмастилістика, лінгвокультурологія, дискурсивна лінгвістика, соціолінгвістика та контекстна лінгвістика зокрема. Реферована стаття покликана розв’язати проблему категорії контекстуальної синонімії на матеріалі газетного мікроконтексту. Актуальним вбачається вивчення лексико-синонімічної одиниці у процесі контекстуалізації. Синонімія як семантико-категоріальне явище у мові може розглядатися тільки на рівні контексту, так як адекватність сигніфікативного змісту слів та виразів визначається в рамках всього висловлювання. Непряме значення у мові нерозривно пов’язане з контекстними умовами його вживання, а саме з контекстом. Межі асоціативних зв’язків, на яких ґрунтується перенесення значення (незалежно від основи перенесення), їх розуміння і точність авторської передачі, залежить від структури контексту, з одного боку, а з іншого боку, як механізму, що дозволяє в певних межах обирати потрібні лексичні одиниці для створення образності. Виявлено, що метафора внаслідок своїх можливостей називає явища, які розташовані дистантно, і пов’язані якими-небудь асоціативними зв’язками займає чільне місце у газетних текстах, де слугує однією з ключових ланок розвитку полісемантизму слова, та поліфонії газетного тексту зокрема. У статті характеризується поняття “контекст”, “контекстуальність”, “газетний мікроконтекст” та “ілокутивно-маркований газетний мікроконтекст”. Зазначено, що категорія контекстуальної синонімії на матеріалі сучасного газетного дискурсу функціонує на вербально-семантичному, формальному та мотиваційному рівнях. Висвітлено персуазивний потенціал категорії контекстуальної синонімії на матеріалі британської періодики. Розглядається типологія контекстів в дискурс-аналізі.
Посилання
Ковальчук Л. Контекст та контекстуальність у сучасному англомовному художньому дискурсі: дис. … канд. філол. наук: 10.02.04.Луцьк – Запоріжжя. 2017. 231 с.
Кравченко Н. Ситуативно-подієвий аспект розуміння дискурсу. URL: https://scholar.google.es/citations?view_op=view_citation&hl=ru&user=jtu4L4oAAAAJ&cstart=20&pagesize=80&citation_for_view=jtu4L4oAAAAJ:JV2RwH3_ST0C (дата звернення: 25. 07.2023).
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Charles, W. G. and Miller, G. A. 1989. Contexts of antonymous adjectives. Applied Psycholinguistics, 10: 357–375.
Cooper D. Е. Presupposition. The Hague, Mouton, 1974, 130 p.
Dijk T. A. van. Discourse and Context. A Sociocognitive Approach – New York: Cambridge University Press, 2008. 267 p.
Duranti A. Rethinking Context: Language as an Interactive Phenomenon. Cambridge University Press. 1995. 363 p.
Firth J. R. Papers in Linguistics 1934-1958. London. Oxford University Press, 233 p.
Fleischer W. Konnotation und Ideologiegebundenheit in ihrem Verhaltnis zu Sprachsystem und Text. – Wissenschaftliche Zeitschrift (Leipzig), 1978, N 5, S. 543.
George A. Miller & Walter G. Charles (1991) Contextual correlates of semantic similarity, Language and Cognitive Processes, 6:1, 1-28, DOI: 10.1080/01690969108406936
Gumperz J. J. Contextualization and Rethinking Context: Language as an Interactive Phenomenon. Cambridge : Cambridge University Press, 1992. P. 229–252.
Hall E. The Hidden Dimension. Anchor, 1990. 240 p.
Harris Z.S. Discourse Analysis Language.1952. Vol. 28. P.1-30
Verschueren J. Understanding Pragmatics. London. New York: Oxford University Press, 1999. 295 p.
Rodríguez, María. (2006). Tracing context in the discourse of the media: features of language-in-use in the British press. Revista Alicantina de Estudios Ingleses. 10.14198/raei.2006.19.09. URL: file:///C:/Users/Asus/Downloads/dcart%20(2).pdf