ХУДОЖНІ ФУНКЦІЇ ДІАЛЕКТИЗМІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО

Анотація

Статтю присвячено аналізу функціонування діалектизмів у сучасному художньому дискурсі. Досліджено процес трансформації стилістичних функцій діалектних одиниць у художній мові, набуття ними нового стилістичного навантаження (на матеріалі художніх творів Юрія Винничука, Мирослава Лаюка, Орести Осійчук). З’ясовано, що в романах «Абрикосова книгарня» Орести Осійчук, «Залізна вода» Мирославав Лаюка, «Танґо смерті» Юрія Винничука, події в яких розгортаються у двох часових зрізах – на початку ХХ ст. і на початку ХХІ ст., діалектизми функціонують насамперед як часовий маркер, засіб розмежування двох часових площин. У романі «Абрикосова книгарня» Орести Осійчук діалектизми використано для створення створення колориту історичної епохи початку ХХ ст. Введення діалектизмів у мовлення персонажів цього часу забезпечує регіональну ідентифікацію їх як жителів маленького містечка на Заході України, які живуть у ХХ ст., і протиставляє його мові героїв нашого часу, у якій діалектні елементи фіксуються набагато рідше. Дослідження мови твору М. Лаюка «Залізна вода», дія в якому розгортається в Карпатах у двох часових площинах – на початку ХХ ст. і в наш час, засвідчило використання діалектизмів також передусім у ролі засобу розмежування двох сюжетно-часових ліній. Діалектні одиниці вжито в описі подій і персонажів початку ХХ ст., де вони виконують традиційно пізнавальну, етнографічну, експресивну функції, є засобом локалізації подій і досягнення художньої переконливості в зображенні персонажів, ідентифікації їх як жителів Карпат. Для створення часового колориту – мовної атмосфери старого Львова – вжито діалектизми також у творах Ю. Винничука. У романі «Танґо смерті» діалектизми сконцентровано здебільшого в зображенні Львова перед Другою світовою війною і під час неї, в описі подій і персонажів наших днів діалектизми фіксуються меншою мірою.