ЛІНГВОТОКСИЧНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
PDF

Ключові слова

лінгвотоксини, мовна агресія, токсичний словотвір, лінгвоцинізми, лексичне «таврування», формування масової свідомості. linguotoxins, language aggression, toxic word formation, linguocinisms, lexical

Як цитувати

КИСЕЛЮК, Н. П., ГУБІНА, А. М., & МАРТИНЮК, А. П. (2022). ЛІНГВОТОКСИЧНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 232-239. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.36

Анотація

Стаття присвячена дослідженню токсичних новотворів (лінгвотоксичних неологізмів) у засобах масової інформації. Лінгвотоксини розглядаються як слова та мовленнєві звороти, що шкодять мові як комунікативній системі та мовленнєвій свідомості носіїв мови аж до трансформації їхньої картини світу. До лінгвотоксичних процесів віднесені токсичне словотворення, лексичне «таврування» та використання лінгвоцинізмів. Особлива увага приділена причинам виникнення лінгвотоксинів та їхній ролі в інформаційно-психологічній війні та у маніпулюванні свідомістю мовців. Наведені приклади доводять, що політична ситуація та емоційні настрої суспільства впливають на виникнення і закріплення в мові токсичних новоутворень. Уточнено визначення та роль лінгвоцинізмів у формулюванні нових ціннісних орієнтирів на противагу традиційним загальнолюдським цінностям. Пояснено етимологію та причини виникнення лінгвоцинізмів на конкретних прикладах з сучасних мас-медіа. У засобах масової інформації до одиниць вираження цинізму належать новоутворення, що демонструють принизливе, глузливе ставлення до політичних опонентів. Токсичні неологізми набувають принизливо-глузливої семантики, що в межах еколігвістики і тлумачаться як вияв токсичності в мові. Здійснено аналіз функціонування лінгвотоксинів, що ґрунтуються на дискримінації за політичними вподобаннями та переконаннями в межах мікроконтексту. З позицій еколінгвістики лінгвотоксини є надзвичайно небезпечним явищем сучасної комунікації, оскільки впливають не лише на культуру мови, а й на свідомість носіїв мови. Увагу автора зосереджено на тому, як масове вживання лінгвотоксинів у мовленні нівелює норми літературної мови, етико-естетичні принципи суспільства та впливає на трансформацію свідомості мовної особистості.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.36
PDF

Посилання

Викисловарь. Ботоферма. URL : https://ru.wiktionary.org/wiki/ботоферма (дата обращения: 20.04.2022)

Енциклопедія Драматика. Свинособака. URL: https://drama.kropyva.ch/ Свинособака (дата звернення: 20.04.2022)

Колона окупантів розлетілася на друзки: безпілотник Bayraktar ефектно знищив російський БУК. MY.UA. URL: https://my.ua/news/cluster/2022-02-27-kolona-okupantiv-rozletilasia-na-druzki-bezpilotnik-bayraktar-efektnoznishchiv- rosiiskii-buk (дата звернення: 21.04.2022).

Мащенко С. Шойгувати, арестовлення, затридні: українці вигадали «Словник сучасної мови». РБК-Украина. URL: https://www.rbc.ua/ukr/styler/ shoyguvati-arestovlennya-zatridni-ukraintsy-1648713076.html (дата звернення: 21.04.2022).

Откуда пошло и что означает выражение «диванный критик»? Aylanta.ru. URL: https://aylanta.ru/25948- otkuda-poshlo-i-chto-oznachaet-vyrazhenie-laquodivannyy-kritikraquo/ (дата обращения: 20.04.2022)

«Русскій мір»: від концепту «Москва – третій Рим» до рашизму. Громадський Простір / Усе для третього сектору в одному порталі. URL: https://www.prostir.ua/?blogs=russkij-mir-vid-kontseptu-moskva-tretij-rym-do-rashyzmu (дата звернення: 28.04.2022).

Сковородников А. П. К определению термина «лингвоцинизмы». Мир русского слова. 2014. No 3. С. 49–54.

Словоново. Ватник. URL : https://slovonovo.ru/term/Ватник (дата обращения: 21.04.2022)

Сущенко Е. А. Словарь-справочник лингвоэкологических терминов и понятий. СПб. : ИД «Петрополис», 2011. 424 с: https://www.researchgate.net/ publication/337778550_LINGUISTIC_CYBERBULLYING_IN_ INTERNET_DISCOURSE_THE_ECOLINGUISTIC_ASPECT (дата обращения: 28.03.2022).

Тараненко К. В. Лінгвоцинізми в інтернет-дискурсі: еколінгвістичний аспект. Закарпатські філологічні студії : науковий журнал. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2019. Т. 1, вип. 11. С. 56–60.

Учасники проектів Вікімедіа. Ватник – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ватник (дата звернення: 28.04.2022). 12. Учасники проектів Вікімедіа. Колоради – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Колоради (дата звернення: 28.04.2022).

Учасники проектів Вікімедіа. Концерт Кобзона. – Вікіпедія. Вікіпедія URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Концерт_ Кобзона_(мем) 14. Учасники проектів Вікімедіа. Рашизм – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рашизм (дата звернення: 28.04.2022).

Учасники проектів Вікімедіа. Російський світ (геополітика) – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/Російський_світ_ (геополітика) (дата звернення: 28.04.2022).

Учасники проектів Вікімедіа Путішизм – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Путішизм (дата звернення: 27.04. 2022)

Учасники проектів Вікімедіа. Путлер – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Путлер (дата звернення: 28.04.2022). 18. Хмельницька В. На х*й чи нах*й: пишемо правильно. ТСН.ua. URL: https://tsn.ua/ukrayina/na-h-y-chi-nahy- pishemo-pravilno-2002108.html (дата звернення: 28.04.2022).

Хмельницька В. «Відправили слідом за російський кораблем»: українські військові збили два ворожі літаки над Одеською областю. ТСН.ua. URL: https://tsn.ua/ato/vidpravili-uslid-za-rosiyskiy-korablem-ukrayinskiviyskovi- zbili-dva-vorozhi-litaki-nad-odeskoyu-oblastyu-2010661.html (дата звернення: 28.04.2022).

Что такое фейкомет? Словарь современного языка. URL: https://myslang.ru › feikomet (дата обращения: 27.04.2022)

Що таке «русский мир»? Школа політичної аналітики НаУКМА URL: https://spa.ukma.edu.ua/news-andevents/ shcho-take-russkyy-myr/ (дата звернення: 27.04.2022)

Vgorode.ua. Чому російських окупантів в Україні називають орками. Новини Львова, афіша, довідник, карта онлайн – Львів – Vgorode.ua. URL: https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/a1200980-chomu-rosijskikh-okupantiv-vukrajini- nazivajut-orkami (дата звернення: 28.04.2022).

Zn.ua. Держслужбовцям офіційно дозволили використовувати фразу про «русскій воєнний корабль». Зеркало недели / Дзеркало тижня / Mirror Weekly.URL: https://web.archive.org/web/20220323154554/https:/zn.ua/ukr/UKRAINE/ derzhsluzhbovtsjam-ofitsijno-dozvolili-vikoristovuvati-frazu-pro-russkij-vojennij-korabl.html (дата звернення: 28.04.2022).

Skovorodnikov A. P. Терминология наука «Lingvoekologiya» URL: https://quosub.tutkrabov.net/articles/ terminologija-nauka-lingvoekologiya. html (дата звернення: 28.03.2022)