ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ СТАНУ ГЕРМАНСЬКИХ МОВ (НА МАТЕРІАЛАХ НІМЕЦЬКОЇ, ДАНСЬКОЇ, ФРИЗЬКОЇ, ШВЕДСЬКОЇ ТА ІСЛАНДСЬКОЇ МОВ)

Анотація

У статті запропоновано до розгляду низку типологічних особливостей розвитку категорії стану (далі КС) сучасних германських мов: німецької, шведської, данської, фризької та ісландської. Проблемність в інтерпретації КС полягає в її опозиційності та змістовій незавершеності. Розмаїття станових форм у мовах однієї мовної групи спричинено різними факторами. Неоднозначність КС випливає з її подвійної синтактико-морфологічної природи. Труднощі, пов’язані з виокремленням станової конструкцій у тексті полягають у тому, що граматичне значення є близьким за змістом до лексичної семантики дієслова. Це зумовлено тим, що станові конструкції належать різним рівням мови: морфологічному, синтаксичному і лексичному, на яких формуються складні станові конструкції, що експлікують суб’єктно-об’єктні відношення. Характерною ознакою парадигми категорії стану у досліджуваних германських мовах є морфологічна, синтаксична та семантична розбіжності конструкцій, які її реалізують. Особливістю є те, що досліджувані нами сучасні германські мови становлять V2-тип, де дієслово зазнає пересуву в другу позицію у реченні за умови заповнення ініціальної будь-яким іншим елементом речення, крім суб’єкта. Конвергентною для германських мов є основна ознака взаємного стану – симетричність. Два суб’єкти, що вжиті у конструкції такого типу, є комунікативно рівнозначними. Спільною також є наявність класичної моделі, за допомогою якої утворюється пасивний стан у германських мовах – AUX + PTCPL II, та утворення зворотного й взаємного станів з обов’язковим вживанням займенників. Відтак, метою статті стало дослідження КС сучасних германських мов, визначення типологічних особливостей КС німецької, ісландської, шведської, фризької мов, виокремлення дивергентних та конвергентних ознак у парадигмі КС германських мов.