СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОНЕНТІВ ОМОКОМПЛЕКСУ «ЩЕ (ІЩЕ)» В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
PDF

Ключові слова

омокомплекс, граматична омонімія, прислівник, сполучник, частка. omocomplex, grammatical homonymy, adverb, conjunction, particle.

Як цитувати

ДЖОЧКА, І. Ф. (2022). СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОНЕНТІВ ОМОКОМПЛЕКСУ «ЩЕ (ІЩЕ)» В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 24-31. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.4

Анотація

У статті проаналізовано семантико-прагматичні, морфологічні й синтаксичні параметри лексеми «ще (іще)», яка, залежно від контексту та функцій, може виступати в ролі прислівника, частки або сполучника. Зацікавленість дослідників у сучасному мовознавстві питаннями, пов’язаними з граматичною омонімією слів, зумовлює актуальність пропонованого дослідження. Зміна морфологічного статусу окремих лексем, неоднозначність структурно-семантичних характеристик, які виникають внаслідок зміни синтагматичного оточення, зумовлюють появу граматичних омонімів або морфологічних синкретичних одиниць. Частки як граматичний клас службових слів є компонентами багатьох омокомплексів в українській мові. Найпродуктивнішою базою творення омонімійних похідних часток виступають прислівники. Встановлено зміни семантико-функційного навантаження лексеми «ще (іще)», пов’язані з особливостями синтагматичного оточення, синонімійні ряди компонентів зазначеного омокомплексу, синтаксичні функції, позиційну закріпленість у складі синтаксеми. У граматичній сфері прислівника аналізоване слово виступає в придієслівній позиції, виражаючи низку темпоральних значень: ‘додатково до того самого’ (синоніми –знову, заново, повторно), ‘часова послідовність вияву певних подій’ та ‘тривалість дій’ (синоніми – до цих пір, до цього часу, поки що), ‘передчасність реалізації певної дії стосовно інших’ (у сполученні з часовими актуалізаторами). Втрата здатності називати непроцесуальну ознаку іншої ознаки та виконувати обставинну синтаксичну функцію спричиняє перехід прислівника ще (іще) у функціональну сферу часток. Окрім семантичної ознаки додатковості та градаційності, аналізована частка (найчастіше у складі стійких конструкцій – та ще й, от (ото, оце, се) ще, ще (іще) б пак, ще б не так та ін.) є виразником різноманітних семантико-прагматичних смислів: ‘негативна оцінка певного явища’, ‘уведення додаткового компонента’, ‘впевнене підтвердження чого-небудь’, ‘категоричне заперечення певної інформації’. Як компонент стійких конструкцій ще й, а ще, а ще й, та ще, та ще й лексема ще, залежно від контексту, може потрапляти в синтаксичну сферу сполучника і ставати виразником градаційних семантико-синтаксичних відношень, поєднуючи однорідні члени речення або предикативні частини як сполучники.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.4
PDF

Посилання

Бацевич Ф. Частки української мови як дискурсивні слова. Львів : ПАІС, 2014. 288 с.

Бондаренко Л. В. Склад та комунікативні функції вторинних часток : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Кіровоград, 2005. 20 с.

Высоцкая И В. Синкретизм в системе частей речи современного русского языка. Москва : МПГУ, 2006. 304 с.

Глібчук Н., Добосевич У. Проблеми міжчастиномовної омонімії в сучасній українській літературній мові. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 50. Львів, 2010. С. 386–403.

Головня А. И. Омонимия как системная категория языка: монография. Минск : БГУ, 2007. 132 с.

Данилюк І. Г. Синкретизм у системі частин мови : автореф. дис. ... на здобуття канд. філол. наук : 10.02.01. Донецьк, 2006. 20 с.

Джочка І. Семантичні та функціональні особливості граматичних омонімів ТАМ і ТУТ в українській мові. Українознавчі студії. 2019. № 20. С. 81–92.

Костусяк Н. М. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови: монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 452 с.

Кочерган М. П. Слово і контекст. Львів, 1980. 184 с.

Кушлик О. Особливості функціонування вторинних часток ЩЕ і ВЖЕ в українській мові. Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Число 12. Черкаси : ЧДТУ, 2008. Т. 2. С. 88–91.

Леденев Ю. И. Состав и функциональные особенности класса неполнозначных слов в современном русском литературном языке: автореф. дисс. … докт. филол. наук. Москва, 1973. 35 с.

Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. Харків : Вид-во при Харк. ун-ті «Вища школа», 1977. 114 с.

Соколова С. В. Транспозиційні передумови розвитку функціональної омонімії в українській мові (на матеріалі лексико-граматичного класу прислівників). Київ : «Альфа-М», 2010. 207 с.

Тараненко О. О. Омоніми. Українська мова: енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. С. 402.

Шипнівська О. О. Міжчастиномовна морфологічна омонімія сучасної української мови. Київ : «Центр учбової літератури», 2020. 192 с.

СМО – Глібчук Н. М., Добосевич У. Б. Словник міжчастиномовних омонімів сучасної української мови. Львів : Апріорі, 2016. 638 с.

ГСУМ – Городенська К. Г. Граматичний словник української мови : Сполучники. Київ – Херсон, 2007. 340 с.

Забужко – Забужко О. Музей покинутих секретів. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2745 (дата звернення: 15.04.2021)

СЧМС – Загнітко А., Каратаєва А. Словник часток : матеріали і статті. Донецьк : ДонНУ, 2012. 381 с.

Іваничук – Іваничук Р. Бо війна – війною. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=7151 (дата звернення: 15.04.2021)

Кокотюха, ТКС – Кокотюха А. Таємниця козацького скарбу. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid= 17520 (дата звернення: 15.04.2021)

Кокотюха А. Шукачі скарбів. https://coollib.com/b/287173-andriy-anatoliyovich-kokotyuha-shukachi-skarbiv/ read (дата звернення: 15.04.2021)

Лучик А. Словник еквівалентів слова української мови. К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 174 с.

СУМ – Словник української мови: у 11 т. Т. 11: Х–Ь. Київ : Наук. думка, 1980. 699 с.

Тютюнник – Тютюнник Г. Вир. https://www.ukrlib.com.ua/books/printitzip.php?tid=464 (дата звернення: 15.04.2021)