ФРАЗЕОЛОГІЧНА УНІВЕРБАЦІЯ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ
PDF

Ключові слова

фразеологічна універбація, універб, фразеодериваційне гніздо, відфразеологічний словотвір. phraseological univerbation, a univerb, a phraseoderivational cluster, phraseological word-formation.

Як цитувати

БІЛОУСОВА, Т. П. (2022). ФРАЗЕОЛОГІЧНА УНІВЕРБАЦІЯ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 3-8. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.1

Анотація

У статті універбацію розглядаємо як явище вторинної номінації, результат дериваційного процесу. Суть універбації – перетворення складного найменування в просте, однослівне, семантично еквівалентне твірному сполученню. Перейменування може відбуватися на базі одного, двох і більше компонентів твірного сполучення (словосполучення або сполучення слів). Серед первинних одиниць чимало стійких, фразеологізованих, що дає підставу розглядати фразеологічну універбацію як специфічну ділянку загальномовного продуктивного процесу згортання надслівного найменування в слово. Універбацію фразеологізмів підтримують: відносна формально-семантична автономність його компонентів, які можуть наслідувати цілісне фразеологічне значення; відсутність чітких кордонів між лексичною та фразеологічною підсистемами мови, що виявляється, з одного боку, в існуванні мінімальних (одновершинних) фразеологізмів, з іншого, – слів-композитів із переносно-образним значенням, подібним до фразеологічного; постійний взаємоперехід мовних одиниць з однієї підсистеми в іншу, яскравим свідченням якого є відфразеологічний словотвір; ізоморфізм дериваційних процесів на фразеологічному та лексичному рівнях, що дозволяє досліджувати фразеологічні універби в структурі фразеодериваційних гнізд – складних утворень, елементи яких пов’язані дериваційними зв’язками. Фразеологічна універбація здійснюється як афіксальними, так і неафіксальними способами (зрощення, складання основ компонентів, абревіація, субстантивація тощо). Фразеологічним універбам притаманні посилена ідіоматичність, контекстуальна зв’язаність, експресивність, Вони належать переважно до розмовного стилю, мають знижений характер. Успадкована від фразеологізму та набута в процесі універбації експресивність є основою багатих емоційно- оцінних (як правило, пейоративно-оцінних) можливостей цих слів, що утворюють конотативний компонент їх значень.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.1
PDF

Посилання

Думчак І. Суфіксальна універбація в текстах сучасної періодики. Лiнгвiстичнi студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. Донецьк : ДонНУ, 2011. Вип. 23. С. 28–30.

Думчак І. М. Універбація в українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 – українська мова. Івано-Франківськ, 1998. 16 с.

Дьячок Н. В. Явище універбації як складова частина слов’янського лінгвального простору. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2017. № 26. Т. 1. С. 19–21.

Назарян А. Г. Фразеология современного французского языка. Москва : Высш. школа, 1987. 288 с.

Тараненко А. А. Языковая семантика в её динамических аспектах (основные семантические процессы). Київ : Наукова думка, 1989. 256 с.

Солодуб Ю. П. Языковые единицы со статусом лексико-фразеологической переходности. Семантика языковых единиц : доклады VI Международной конференции : в 2 т. Москва, 1998. Т. 1. С. 290–293.

Теркулов В. И. Универбализация в украинском и русском языках. Актуальні проблеми слов’янської філології : міжвуз. зб. наук. статей. Київ-Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. Вип. 11 : Лінгвістика і літературознавство. Ч. 1. С. 236–242.

Ужченко В. Д., Ужченко Д .В. Творення слів на базі фразеологізмів. Фразеологія сучасної української мови : навч. посіб. Київ : Знання, 2007. С. 72–76.

Українська мова : Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.

Федосов О. Передвигаются ли границы фразеологии? (о т. н. «лексических фраземах» на материале русского, чешского и венгерского языков). Новая фразеология в новой Европе : матер. VI Междунар. науч. конф. / под ред. М. Алексеенко, В. Мокиенко, Х. Вальтера. Щецин-Грайфсвальд, 2002. С. 545–559.

Шанский Н. М. Деривация слов и фразеологических оборотов (к вопросу о сходстве и различии процессов словообразования и оботорообразования). Русское и славянское языкознание. Москва : Наука, 1972. С. 304–308.

Шмелёв Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка). Москва : Наука, 1973. 280 с.