АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»

ДРУЖНЄ ДО АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ

А. О. КУЗЬМЕНКО — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Середовище включає освітні, наукові та професійні компоненти, які разом сприяють розвитку знань, креативності та професійному саморозвитку майбутніх докторів філософії. Різноманіття тлумачень середовищ у вищій освіті відображає зусилля щодо створення оптимальних умов, які сприяють розкриттю креативного потенціалу студентів та їх особистісному зростанню. Об’єктом статті є культура академічної доброчесності майбутніх докторів філософії, а предметом – середовищний компонент системи формування культури академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії. Мета статті – характеристика середовищного компонента системи формування культури академічної доброчесності для докторів філософії. Концепція професійно орієнтованого освітньо-наукового середовища для аспірантів інтегрує академічні, етичні та ціннісні компоненти для підтримки їхнього розвитку. Це середовище повинно еволюціонувати через чотири етапи: підготовчий, інтегративний, інтерактивний та продуктивний, кожен з яких спрямований на розвиток професійних компетентностей та академічної доброчесності. Підготовчий етап, що управляється працівниками університету, закладає основу для академічної підготовки, включаючи формування документів, планування ресурсів та аналіз ризиків. Ключовими компонентами цього етапу є кваліфікований кадровий склад, навчання з питань етики та забезпечення доступу до освітньої інфраструктури. Інтегративний етап починається з першого року аспірантури, коли аспіранти занурюються в академічне середовище, адаптуючись до нових викликів і узгоджуючи свої особисті цінності з системою. Цей етап сприяє етичному зростанню через професійні дисципліни, етику досліджень та позакласну діяльність, спрямовані на формування етичної поведінки та самореалізації. Активна участь у культурних, соціальних та гуманітарних ініціативах підвищує їхній творчий потенціал та розуміння професійних цінностей. Співпрацюючи з досвідченими викладачами та дослідниками, аспіранти зміцнюють свою академічну доброчесність і лідерські навички, вносячи свій внесок у дослідницькі інновації та суспільні проблеми. Це динамічне середовище сприяє всебічному розвитку майбутніх науковців, забезпечуючи їхню етичність та гармонійність. Заключний продуктивний етап відбувається на третьому та четвертому курсах аспірантури, зосереджуючи увагу на вдосконаленні професійних навичок через освітню, наукову та позакласну діяльність. Аспіранти активно займаються викладанням, дослідженнями та академічними проектами, поглиблюючи свої знання та вносячи свій внесок в академічне середовище. Вони інтерналізують ключові етичні принципи, такі як чесність, відповідальність та професіоналізм, застосовуючи їх у своїй академічній та професійній діяльності. До кінця своєї підготовки майбутні доктора філософії укріплюють свої особисті та професійні цінності, узгоджуючи їх з універсальними принципами та генеруючи власні значення у своїй сфері.

ЛЕПБУКІНГ ЯК ОДНА ІЗ МЕТОДИК ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

Г. М. ДАВИДЮК, О. Т. ТРАЧ — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

У статті з’ясовано, що методика лепбуків розкриває потенціал здобувача освіти, формує ключові вміння і навички, враховує навчальні компетентності. Ефект від упровадження лепбуків на різних етапах вивчення тем природничих дисциплін полягає в тому, що охоплює різні сфери діяльності, а саме: пошукові методи, узагальнення і систематизацію. Інноваційність методики лепбуку полягає в поєднанні дослідницького, проєктного, творчого, технологічного, естетичного, інформаційного напрямків діяльності. Лепбук – це підсумковий етап самостійної пошукової роботи, яку студент виконує в процесі вивчення теми. Головне привчити здобувачів освіти накопичувати і систематизовувати матеріал не лише тоді, коли вивчається тема, а й поповнювати його безперервно. Це крок до того, щоб вони самостійно отримували знання, формували вміння і навички для майбутньої професійної діяльності. Створення лепбука сприяє реалізації діяльнісного підходу у навчанні майбутніх педагогів, адже методика передбачає активізацію самостійної пізнавальної діяльності студентів, а також формування умінь співпрацювати, ефективно комунікувати, взаємодіяти, проявляючи емпатію, підтримку та партнерство. Виховний потенціал роботи над створенням лепбуків розкривається в інтеграції завдань естетичного, трудового, розумового, морального, екологічного, громадянського напрямів виховання. Унікальність виготовлення лепбука в тому, що його кожний виготовляє під свій власний смак за власним дизайном. Відповідно до концепції Нової української школи сучасний вчитель повинен володіти інноваційними підходами, методиками навчання дітей, бути мобільним і гнучким у доборі нових форм і методів навчальної роботи. Отримані результати дослідження дозволяють рекомендувати лепбукінг як одну з методик при вивченні природничих дисциплін у педагогічному коледжі.

ВИКОРИСТАННЯ ҐАДЖЕТІВ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Л. В. БЕРЕСТЮК, А. Б. ПАВЛЮК, С. Б. ШЕЛУДЧЕНКО — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Використання ґаджетів сприяє розвитку комунікативних навичок, індивідуалізації навчання та поглибленню знань учнів з англійської мови та зарубіжної літератури. Тому у статті ґаджети розглядаються як засіб навчання в процесі вивчення цих дисциплін. Інтеграція ґаджетів у процес вивчення англійської мови відкриває широкі можливості для покращення якості мовної підготовки учнів. Важливою перевагою є можливість використовувати інтерактивні додатки для навчання граматики, лексики, вимови та інших мовних аспектів. Завдяки сучасним додаткам, учні можуть виконувати вправи з різних мовних тем у зручному для них режимі з можливістю автоматичного оцінювання та аналізу помилок. Це дозволяє значно скоротити час на перевірку завдань та покращити ефективність зворотного зв’язку. Важливою складовою освітнього процесу є вивчення зарубіжної літератури. Використання ґаджетів у цьому контексті також відкриває нові можливості, оскільки це спрощує процес читання і робить його більш інтерактивним та динамічним, й учні можуть скористатися функціями пошуку, виділення важливих уривків, додавання нотаток тощо. Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що неабияка увага приділяється проблемам використання сучасних технологій у навчальному процесі. Аналізуються можливості інтеграції цифрових технологій у традиційне, змішане та дистанційне навчання. Відзначено переваги, такі як доступ до інтерактивних матеріалів, розвиток мовних та комунікативних навичок, а також можливість індивідуалізації навчального процесу. Обговорюються виклики, пов’язані з використанням технологій, зокрема ризики відволікання учнів та нерівність у доступі до ресурсів. Стаття підкреслює важливість ролі вчителя у впровадженні технологій та формуванні навичок критичного мислення у учнів. Використання ґаджетів у навчанні може значно покращити якість освіти, але вимагає комплексного підходу до навчання, підготовки педагогів та врахування можливих ризиків, пов’язаних з їх використанням.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО КЕРУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРАКТИЦІ АДАПТИВНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

О. Я. АНДРІЙЧУК, О. І. БИЧУК, Р. Б. ІВАНІЦЬКИЙ — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Розробка фізкультурно-оздоровчих технологій для школярів з порушеннями слуху, систематичне тестування ключових показників їх фізичного стану та здоров’я й періодична корекція оздоровчих програм потребує вдосконалення процесу адаптивного фізичного виховання, зокрема й використання у повній мірі штучно керованого середовища. Мета – вивчити існуючі підходи та засоби штучного керуючого середовища, які застосовуються у практиці адаптивного фізичного виховання школярів. Штучно кероване середовище у фізичному вихованні дітей з депривацією слуху відіграє важливу роль у їхньому розвитку та соціальній інтеграції, оскільки його використання сприяє вирішенню певних ключових аспектів, найбільш актуальними серед яких є інноваційні технології, що можуть використовуватися у адаптивній фізичній культурі, а також соціальна інтеграція та психофізичний розвиток школярів. Сьогодні все більшої популярності набувають різні технології і засоби штучного керованого середовища, які забезпечують комплексний підхід до розвитку вертикальної стійкості у дітей з депривацією слуху, допомагаючи їм покращувати координацію, баланс та загальну фізичну підготовленість. До них зокрема відносять сенсорні платформи, віртуальні тренажери, інтерактивні платформи для тренувань та біомеханічні аналізатори. Застосування штучного керуючого середовища у фізичному вихованні дітей з депривацією слуху є важливим та перспективним напрямком, який сприяє їхньому всебічному розвитку. Використання сучасних біомеханічних та інформаційних технологій дозволяє створювати індивідуалізовані програми тренувань, які враховують специфічні потреби кожної дитини. Це підвищує ефективність фізичного виховання, допомагає покращити координацію, баланс та загальну фізичну підготовленість. Інтерактивні платформи, віртуальні тренажери та біомеханічні аналізатори забезпечують точний моніторинг прогресу та надають зворотний зв’язок у режимі реального часу, що дозволяє коригувати навчальні плани відповідно до потреб дітей. Адаптивне фізичне виховання з використанням штучного керуючого середовища сприяє соціалізації дітей, допомагаючи їм взаємодіяти з однолітками та розвивати комунікативні навички.

АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ ОСВІТНЬО-НАУКОВИМ КЛАСТЕРОМ

С. П. БАЖАН — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена комплексному аналізу системи управління технічним освітньо-науковим кластером (надалі – ТОНК), утвореного на базі університету. Наведена характеристика системи управління ТОНК, яка включає в себе ключові аспекти управління: стратегічне управління (формування місії, візії, цілей, розробка стратегії розвитку), організаційне управління (структура, процеси, персоналу), фінансове управління (бюджетування, фінансування проектів, облік) та інноваційне управління (стимулювання наукових досліджень, комерціалізація результатів, захист інтелектуальної власності), що є основою для подальшого розроблення моделі ефективного управління кластером, яка враховуватиме специфіку його діяльності та зовнішнього середовища. Проведене дослідження дозволило проаналізувати особливості управління ТОНК та виявити ключові взаємозв’язки між стратегічним плануванням, організаційною структурою та інноваційною діяльністю. Ми встановили, що ефективність ТОНК безпосередньо залежить від чіткого визначення стратегічних цілей, гнучкої організаційної структури, здатності адаптуватися до змін та стимулювання інновацій. Отримані результати свідчать про те, що саме поєднання цих факторів забезпечує сталий розвиток кластера та його конкурентоспроможність. Однак, незважаючи на наявність усіх необхідних компонентів управління, кластер стикається з низкою проблем, таких як недостатнє фінансування інноваційних проектів, відсутність ефективних механізмів координації між учасниками та низький рівень комерціалізації наукових розробок. Саме тому розробка ефективної моделі управління ТОНК є нагальною потребою в контекстів реформи системи освіти України, де ефективне управління є запорукою його успішного розвитку кластера. На основі проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо вдосконалення системи управління кластером. Наше дослідження може бути використане для розробки ефективних стратегій управління ТОНК в різних секторах економіки та сприяти розвитку інноваційної екосистеми в Україні. Мета статті: виявити та здійснити аналіз ключових факторів, що впливають на ефективність управління ТОНК.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

І. М. ЗАБІЯКА — Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200

Стаття спрямована на визначення та характеристику політики Европейського Союзу в контексті професійної освіти. Окреслено сутність та концепцію освітньої політики ЕС у рамках специфіки формування загальних політик Європейського Союзу. У статті окреслено сутність та значення освітньої політики ЕС у розрізі специфіки процесу формування єдиної спільної політики европейського співтовариства. Розглянуто нормативно-правові засади забезпечення формування освітньої політики ЕС. Політика Европейського Союзу у галузі освіти обумовлює можливості европейського громадянина і впливає на перспективний вибір шляхів та засобів особистості при вирішенні проблеми майбутньої професії, навчання, професійного розвитку, мобільності тощо. Освітня політика Европейського Союзу – це комплексний внутрішньополітичний феномен, що відображає спільну мету – створити можливість для об’єднання зусиль 27 держав-членів для утворення та розбудови єдиного освітнього простору, а також взаємодії інститутів системи освіти на засадах принципу субсидіарності, який гарантує дієвість національних політик у галузі освіти. У статті розкрито взаємозв’язок між освітньою політикою національних держав і діями, які здійснюють інститути країн европейського співтовариства. Здійснено аналізу взаємозв’язку з конкретними проблемами і політичними ініціативами Европейського Союзу у галузі освіти і навчання, а також пов’язаних із соціально-економічними змінами та процесами европеїзації. У статті використовуються концепції европейських досліджень, а також поняття публічної політики та освітньої політики. Вивчення розвитку освітньої політики ЕС, розгляд її інституційної структури та ролі на сучасному етапі, визначення особливостей становлення та впровадження освітньої стратегії ЕС становить інтерес для вітчизняної науки в умовах державної стратегічної зорієнтованості на європейську спільноту, приближення до її економічних, освітніх та соціальних стандартів. Основним висновком даного дослідження є усвідомлення того, що ЕС має свою власну освітню політику, яка фокусується на соціально-політичних цілях і цінностях.