АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ»

ПРОБЛЕМА ЗЛОЧИНУ У МАЛІЙ ПРОЗІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ

О. В. МЕЛЕНЧУК, В. А. ЧОЛКАН — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано художні твори О. Кобилянської, в яких порушено проблему злочину, зокрема вбивства з різних мотивів: з необережності, умисне – з корисливою метою та як помста і розплата. Зазіхання на чуже стало причиною злочину у новелах «Але Господь мовчить» та «Місяць», подружня зрада та перелюб із заміжньою жінкою призвели до трагедії у новелах «Пресвятая Богородице, помилуй нас!» і «Путіфара», пияцтво й сімейне насильство позбавило життя героя з новели «Огрівай, сонце…», необережне поводження зі зброєю стало фатальним у новелі «Московський ґвер». Проблема вбивства постає також у творах, що за жанрово-стильовими ознаками вписуються у жанр казки («Ворожки» та «Пан чародійник»). З погляду християнства вбивство – один із найтяжчих гріхів, зчаста причиною якого є спокуса, якій піддаються герої творів О. Кобилянської та зумисне позбавляють життя інших. З’ясовано, що більшість злочинів мають причинно-наслідковий характер й були скоєні у стані сильного емоційного збудження, рідше – через продуманий характер. Кожен із героїв-вбивців розплачується за вчинений гріх як не душевними стражданнями, то позбавленням волі та втратою власного життя. Емоційно-підсилювальну функцію у новелах О. Кобилянської виконують символи та художні деталі, що увиразнюють оповідь, підкреслюють сюжетно-композиційну складову творів. Виокремлено та розкрито символізм таких художніх образів, як: місяць, сонце, годинник, очі, сокира, жаба, яблуня. Водночас узагальнено, що окрему роль в аналізованих творах відіграє природа, яка є безпосереднім учасником подій. Її стан безпосередньо відповідає психології та внутрішньому світу героїв. Важливою деталлю є те, що факт злочину відбувається у темну пору доби.

ІСТОРІЯ ЯК ФАКТ І ВИМИСЕЛ У РОМАНІ В. ТЕРЛЕЦЬКОГО «КНИГА СИЛИ. ВОЛЯ»

М. В. СТАСИК — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У дослідженні здійснено спробу аналізу першого історичного роману В. Терлецького «Книга Сили. Воля». Метою дослідження є аналіз проблеми репрезентації історії як факту та вимислу в аналізованому творі. На матеріалі роману автор розвідки намагається визначити співвідношення факту, вигадки та домислу, розглянути особливості зображення як відомих, так і маловідомих історичних осіб. Автор дослідження стверджує, що важливим у романі «Книга Сили. Воля» є реалістичне відображення історичних біографій особистостей, у яких не допускається використання фактів, що суперечать історії. Для реалізації цієї мети автор роману активно залучає інформацію з різних історичних джерел, а, подекуди, і подає прямі цитати. Митець виступає у своєму творі як історик, філософ, оповідач та коментатор. За допомогою домислу він робить доповнення та включає в історичні відомості свої роздуми, а подекуди дає оцінки. Таким чином, у романі «Книга Сили. Воля» історичний факт обростає художньою тканиною вигадки. Домисел дозволяє відновити історичні епізоди, про які не було документальних свідчень. Факт у романі, з одного боку, є джерелом натхнення для письменника, а з іншого – є опорною точкою для вибудовування альтернативної реальності. Синтез факту і вигадки створює єдиний художній світ твору, який, з одного боку, має історичну основу, а з іншого ж, доповнений авторською уявою. Зображуючи відомих історичних осіб, автор, окрім достовірних фактів про їхнє життя, доповнює їхню характеристику інформацією, яка часто закріплена в стереотипах чи легендах, що глибоко увійшли в історичну суспільну та національну свідомість. Особливо це помітно при зображенні таких історичних осіб, як Дмитро Вишневецький, Семерій Наливайко, Самійло Кішка. Через брак інформації в історичних, наукових джерелах, митець звертається до історичних пісень, дум, легенд. Зоною взаємопроникнення факту та вимислу і домислу в романі також є портрети історичних діячів, які, окрім правдивої історичної інформації, доповненні авторською уявою. Важливою портретною деталлю при цьому виступають описи очей. Зрештою, провести чітку межу між фактом і вигадкою часом важко, тому що вигадка постає з реальних подій, створюється на їхній основі, обростає деталями, які виглядають досить правдоподібно.

ВПЛИВ МОВЛЕННЄВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ У МЕДІА НА ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНИХ СТЕРЕОТИПІВ: АСПЕКТИ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ МЕДІА-КОМУНІКАЦІЙ

О. Г. ГУДЗЕНКО — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано проблематику впливу мовленнєвої репрезентації у медіа на формування когнітивних стереотипів, у зв’язку із викликами, які виникають у медіа-комунікаціях. Досліджено взаємодію мовленнєвих та медіа факторів у міждисциплінарному контексті з використанням дискурс-аналізу. Відзначено, що підхід до аналізу медіатекстів враховує екстра- та інтралінгвальні чинники, виявляючи стратегії впливу, зкрема, такі як маніпуляція та вплив на медіаграмотність. Глобалізаційні процеси та мовна естетизація визначають нові аспекти функціонування медіатекстів, впливаючи на мовну експресію та взаємодію з масовою свідомістю. Методи маніпулятивного перекладу, особливо в обмежених умовах реципієнтів, сприяють створенню враження вірогідності та важливості інформації від медіа. Зазначається важливість попередження негативних впливів мовленнєвих засобів на моральний та психологічний стан українських військовослужбовців, та необхідність формування у них здатності до психологічного самозахисту. Текст, як семіотичне утворення, володіє універсальними типологічними ознаками, впливаючи на свідомість отримувача та керуючи процесами розуміння та сприймання. Прослідковується перспектива майбутніх досліджень у глибшому аналізі відмінностей мовленнєвих стратегій в різних медіа-контекстах та врахуванні впливу географічного та культурного середовища. Відзначено, що дослідження має потенціал для вивчення ефективності педагогічних підходів до розвитку медіаграмотності та критичного мислення в контексті мовленнєвого впливу медіа, що може призвести до розробки методів та програм для формування відповідальних споживачів інформації. Зауважується, що розширене дослідження впливу мовленнєвих засобів на різноманітні соціальні групи, зокрема, молодь, жінки, меншини, відкриє нові аспекти культурної репрезентації та соціальної справедливості в медійному просторі. Це свідчить про необхідність додаткових досліджень для виявлення нових аспектів репрезентації мовленнєвих структур на медіа-платформах у контексті сучасних викликів суспільства.

МЕДІАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СФЕРИ ТА СУЧАСНІ КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

О. В. ДОБРОДУМ, E. I. МАРТИНЮК, O. E. НИКИТЧЕНКО — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Нині ми можемо спостерігати медіатизацію суспільної сфери та маніфестації сучасних комунікаційних стратегій. Осмислюючи гуманітарний вимір філософії медіа, актуалізується питання про самовідчуття при цьому самої людини. Соціальні трансформації мають багато аспектів, оскільки суспільство модифікується значною мірою завдяки розвитку та вдосконаленню сучасних технологій. Однією з характеристик сучасної епохи є технологічні інновації, для позначення інформаційної цивілізації нині з'явилася достатня кількість синонімічних понять: глобальна комп'ютеризація, онлайнізація, дигіталізація, автоматизація, інформатизація, комп'ютерні технології, новітні комп'ютерні технології, нові технології, сучасні інформаційні технології, цифрові інформаційні, нові та новітні інформаційні технології, психотехнології. на сучасному етапі соціального розвитку ми можемо констатувати актуалізацію інформаційних викликів цивілізаційного розвитку та модифікацію багатьох характерологічних характеристик медіареальності. Соціалізація у реальному світі поступово замінюється соціалізацією у світі віртуальному, що проявляється, зрештою, у самоізоляції, втраті внутрішніх орієнтирів та соціальній пасивності молоді. Багато сучасних дослідників надають великого значення «екології культури» у просторі екрану, вважаючи, що необхідне активне соціокультурне регулювання системи комунікації, сприйняття та творчості. Віртуальна реальність породжує інші культурні ідентичності та моделі суб'єктивності – нестабільні, дифузні, але це ставить нас перед завданням формування нової ідентичності, нового мислення. Найважливішим чинником соціалізації особистості стає медіаосвіта, що є важливим чинником соціалізації особистості.

ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ РОЗПІЗНАВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ МАРКЕРІВ КАТЕГОРІЙ СМИСЛУ ТА АБСУРДУ В КОНТЕКСТІ РОБОТИ З НЕПРАВДИВИМИ ДАНИМИ

О. В. ДОВГАНЬ — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України мало цілу низку наслідків геополітичної і внутрішньодержавної природи. Одним з проявів таких наслідків обох вищезазначених рівнів стала зміна сучасного інформаційного середовища під впливом актуалізації численних російських наративів. Закономірно, що наслідком функціонування таких неправдивих даних має стати ослаблення, вразливість українців до маніпуляцій, дезінформації тощо. Останні репрезентовано у особливостях актуалізації вищезазначених даних з неправдивою, гіперболізованою, перекрученою тощо інформацією. Це, своєю чергою, зумовлює актуальність та нагальність проблеми їх побутування в контексті російської дезинформації, мізінформації пропаганди та фейків (а також дипфейків), а також вироблення інструментарію для їх аналізу задля попередження їх деструктивного впливу. Йдеться про природу мовної полісистеми та Natural Language Processing (далі – NLP) як інструменти для обробки мовних даних з метою подальшого використання у процесі Machine Learning (далі – ML) та аналізу за допомогою штучної нейронної мережі. Це векторизація, токенізація, лематизація, мовленнєвий інтерфейс (Google Assistant та інші), автоматичний переклад (Google Translate, Reverso, DeepL тощо) та інші напрями. Природно, що вищезазначене дослідження набуває особливої актуальності ще й у контексті означеної гібридної природи російсько-української війни, в межах якої у медіапросторі (інтернет-дискурсі) функціонують цілі грона фейкових, викривлених, власне неправдивих та інших даних. Саме тому у своєму дослідження ми проаналізуємо основні питання дотичні до проблеми методологічних особливостей нейромережевого моделювання процесів розпізнавання мовних маркері категорій смислу й абсурду, звернувши увагу на їх природу, взаємовплив і взаємозумовленість, першорядність та соціокультурну значущість для українського суспільства. Окрім того, нами буде розглянуто специфіку вищезазначеного процесу в контексті роботи з неправдивими даними (дезінформацією), а також вплив останніх на його перебіг.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ КОНСТРУКТІВ СТІЙКОСТІ: АНАЛІЗ МОВИ МОТИВАЦІЇ В ОСВІТНІХ КОНТЕКСТАХ

Я. Р. ФЕДОРІВ, А. Ю. ШУГАЙ, І. Д. ПІРОЖЕНКО — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У цій роботі досліджується взаємозв'язок між мовою, мотивацією та самозарадністю, з акцентом на лінгвістичних характеристиках висловлювань, пов'язаних із концептом стійкості в освітньому контексті. Визнаючи мову як першорядний інструмент формування мотивації у студентів, дослідження використовує опитувальний підхід для вивчення мовленнєвих конструкцій, які визначають стійкість. Шляхом статистичного та контент-аналізу відповідей на опитування від академічних підгруп різного рівня та спеціалізації, дослідження визначає ключові мовленнєві моделі, пов'язані з мотивацією, і досліджує відповідну лінгвістичну варіативність. Мета роботи полягає в покращенні розуміння того, як мова сприяє концептуалізації стійкості, що надає практичні висновки як для лінгвістичних, так і для педагогічних досліджень. Основою дослідження стало вивчення літератури, присвяченої зв'язку між мовленням та мотивацією, впливом мотиваційних мовленнєвих моделей на результати навчання, роллю мовлення в розвитку стійкості, визначенням поняття стійкості в контексті особистісного розвитку та навчання, а також дослідженню її значущості в академічному середовищі. Предметне дослідження слугує інструментом для лінгвістичної інтерпретації результатів опитування, спрямованого на визначення концепту стійкості. Дослідження виявляє мовленнєві одиниці, пов'язані з факторами, що впливають на стійкість, – як внутрішні (такі як ментальність та саморозмова), так і зовнішні (включаючи елементи підтримки оточення). Робота синтезує ключові лінгвістичні висновки, отримані з аналізу мовленнєвих конструкцій, пов'язаних з мотивацією, задля покращення практик викладання, наголошуючи на їх практичному застосуванні в роботі з учасниками навчального процесу. Цей комплексний аналіз сприяє розвитку подальших психолінгвістичних досліджень і збагачує наше розуміння концепту стійкості.

ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОЇ СТИЛІСТИКИ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РОМАНІ МАРКА ДАНІЕЛЕВСЬКОГО «БУДИНОК ЛИСТЯ»

М. А. КАРП, А. П. ХАРЧОС — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто використання графічних засобів у експериментальному романі Марка Даніелевського «Будинок Листя». Актуальність проблеми обумовлена недостатнім розкриттям ролі графічної стилістики у сприйнятті експериментального тексту та особливостей використання графічних засобів. Створення логічної послідовності використання графічних елементів та вивчення їх впливу на текст сприяє ефективнішому використанню цих засобів у експериментальних романах. Мета дослідження передбачала аналіз використання графічних засобів у експериментальному романі. У ході дослідження було визначено п’ять основних методів порушення використання графічних засобів: перебільшення, зміна, повторення, видалення та комбінування. Ця класифікація дозволяє систематично ідентифікувати графічні засоби. Проаналізовано як читачі сприймають експериментальний текст у залежності від його форми. Деякі захоплюються нестандартним підходом автора та відчувають емоційну насиченість від інтерактивних графічних засобів. Однак для інших постійні переривання тексту можуть викликати відволікання або потребу в значних зусиллях для читання експериментального роману. Незважаючи на це, такий підхід надає наративу багатошаровість і глибину, змінюючи сприйняття часу та простору у експериментальному романі. Проведений аналіз графічних засобів дає підстави для таких висновків, що більшість текстів експериментальних романів можливо проаналізувати за допомогою методів літературознавчого аналізу та візуальної критики. Ці структурні засоби можуть бути систематизовані та класифіковані. Також ми дійшли висновку, що графічні засоби допомогли Марку Даніелевському створити глибоку, інколи навіть жахливу атмосферу, що наділяє персонажів унікальними рисами та сприяє кращому розумінню структури сюжету. Ми інтерпретуємо графічні засоби як набір ресурсів, які використовуються у нових та різноманітних процесах творення графічної стилістики.

ЗАСТОСУВАННЯ CУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРИ ІНШОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ КУРСАНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Ю. М. ТВЕРДОХЛІБ — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Інформаційно-комп’ютерні технології, що стрімко розвиваються, суттєво та невпинно трансформують основні процеси дидактики вищої військової школи – процес взаємодії «викладач – курсант», «курсант – знання» та «викладач – методика викладання» навчального матеріалу. Стрімкий розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій сприяє формуванню різноманіття форм організації навчальної діяльності та методики викладання іноземної мови для курсантів вищих військових навчальних закладів немовних спеціальностей, що суттєво впливає на підвищення ефективності таких занять та зростання мотивації до вивчення іноземної мови курсантами. У статті розглянуто особливості використання сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій та спеціалізованих посібників при викладанні іноземної мови для курсантів немовних спеціальностей вищих військових навчальних закладів. Зокрема, автор статті описує приклади та методи власного застосування інформаційно-комп’ютерних технологій (сучасних мультимедійних технологій, інтерактивних навчальних мультимедійних середовищ, сучасного програмного забезпечення та інтернет-ресурсів) при іншомовній підготовці курсантів немовних спеціальностей вищих військових навчальних закладів та вивчає ефекти від такого застосування технологій на кожний окремий вид мовленнєвої діяльності курсантів (письмо, говоріння, читання, слухання). Автором визначено, що застосування сучасних мультимедійних технологій у комплексі дозволяє викладачеві сформувати інтерактивний клас (середовище) для більш зручнішого, цікавішого та ефективнішого вивчення курсантами іноземної мови. Також у статті значну увагу приділено аналізу основних переваг та недоліків спеціалізованих посібників для вивчення іноземної мови військового спрямування (на прикладі базового підручника військової підготовки – Campaign – English for the military).

ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

O. В. ХОЛОДНЯК — Sat, 30 Dec 2023 00:00:00 +0200

Авторка у статті розкрила розуміння та засоби реалізації особистісного підходу під час формування іншомовної компетентності у здобувачів вищої освіти на прикладі організації навчання на факультеті іноземної філології у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди. У статті визначено актуальність особистісного підходу саме на етапі діагностики такої роботи. Використання методів аналізу змісту навчальних програм і силабусів, вивчення матеріалів відкритих аудиторних занять і результатів моніторингових досліджень в університеті авторка отримала такі результати. Установлено, що метою етапу діагностики формування іншомовної компетентності в реаліях викликів сьогодення доцільно зосереджувати увагу на досягненні цілей: вивчення особливостей бачення цілей і очікуваних результатів викладачами і здобувачами вищої освіти під час опанування навчальних програм дисциплін іншомовної підготовки. У статті авторка конкретизувала цільові елементи такого етапу, а саме: аналіз запитів учасників освітнього процесу щодо створення середовища іншомовного комунікування, долучення до науково-дослідної роботи в наукових школах, творення середовища неперервного особистісного і професійного розвитку. Авторка наголосила на тому, що у межах реалізації особистісного підходу результати етапу діагностики дають багатий матеріал для емпіричного дослідження орієнтирів для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти. Це істотно впливає на якість освіти і фахової підготовки. У статті презентовано пропозицію щодо використання елементів педагогічного дизайну для формування іншомовної компетентності здобувачів вищої освіти: визначення стилю і формату взаємодій, навчально-пізнавальних комунікацій, розроблення навчального контенту за принципами раціональності, ефективності, емоційного комфорту. Авторка представила досвід використання в навчальному процесі моделі Дж. Келлера, опорний план проведення діагностувального заняття у формі бієналє.